ТОП-5 пам’яток Міста Лева. Всі вони розташовані в центрі. Обійти можна за лічені години
Площа Ринок
Центральна площа Львова була так названа ще при будівництві в XIV столітті. Вона створювалася німецькими майстрами за подобою ринкових площ німецьких міст. Від них же і отримала назву. «Ринок» – від німецького «der Ring» (коло, кільце).
Головну площу Львова оточують 44 будинки (кам’яниці) і Ратуша. Вони побудовані в різний час і різняться за стилем – ренесанс, бароко, ампір… У підвалах і на перших поверхах деяких збереглися елементи готичної архітектури XV-XVI століть. Одні з найзнаменитіших – «Королівську кам’яницю» і «Чорну кам’яницю» – займає Львівський історичний музей. Будівля міської Ратуші побудована в першій половині XIX століття. Вона й зараз використовується за призначенням.
Парк «Високий замок»
Найвища точка Львова. З неї можна побачити весь центр.
Підніжжя пагорба чатує 400-річний кам’яний лев. Колись він стояв біля львівської Ратуші. Поруч – залишок стіни замку, що стояв тут кілька століть тому. З інших визначних пам`яток парку – оглядова площадка, каштанова алея і обеліск на честь перемоги Яна III Собеського над турками у 1675 році.
Оперний театр
Його порівнюють з Паризькою та Віденською операми. Побудований в 1900 році і наступні 40 років називався Великим міським театром. У 1934 закрився на п`ять років – через економічну кризу.
У ньому поєднані різні архітектурні стилі. Колони, балюстради, ніші, насичені алегоричними скульптурними композиціями. Над фасадом підносяться музи, над ними – композиція «Радощі і страждання життя». Ще вище – три бронзові фігури геніїв Комедії і Драми, Музики і Слави.
Інтер`єр не менш вражаючий. Позолота, різнокольоровий мармур, декоративні розписи та скульптури. Чотириярусний глядацький зал має форму ліри і вміщує понад тисячу осіб. Одна з головних прикрас театру – декоративна завіса «Парнас». По суті це величезна картина. Була написана польським художником Генрихом Семирадського в 1900 році в Римі і кілька місяців, до монтажу в театрі, експонувалася в італійській столиці.
Вірменська вулиця
Вірмени, вигнані з батьківщини в XIII столітті монголо-татарами, знайшли притулок в тому числі й у Львові. Їх громада була однією з найстаріших і найбагатших в місті. Славилася ювелірами і звичайно ж купцями. Вони не тільки самі торгували, а й постійно обіймали посади торгових перекладачів. Наприклад, каравани зі східних країн до Європи були практично повністю вірменської монополією.
Громада мала власну школу, лікарні, бібліотеки, театр, в 1616 році заснувала друкарню.
З примітних будівель тут – Вірменський собор і резиденція вірменського архієпископа; «Будинок пір року», фасад якого алегорично зображує чотири пори року з відповідними цитатами з Вергілія; будинок Петра Італійця, споруджений у XVI столітті в ренесансному стилі. На цій вулиці встановлено пам’ятник винахіднику гасової лампи, львівському аптекаря Ігнатію Лукасевичу.
Домініканський собор
Монастир домініканців з’явився ще в XIV столітті на прохання дружини князя Лева Даниловича, угорської принцеси Констанції. Вона була католичкою і тужила за своєю вірою. У XVIII столітті його розібрали і на його місці спорудили новий храм, що нагадує собор святого Карла у Відні. У ті часи шанувалась гарна традиція залишати від попередніх споруд все цінне, що тільки можна. Таким чином, у південній частині храму і зараз можна побачити алебастрові надгробки XVI століття.
Зараз це греко-католицька церква Святої Євхаристії. Тут проводяться концерти органної музики, а в підземеллях експонується частина колекції Львівського музею історії релігії.